Буддизм

Чотири піднесені стани розуму - брахмавихара на впали (мова, на якій говорив Будда й на якім записані його навчання) - це чотири якості серця, які, будучи розвинені в досконалості, піднімають людину на вищий духовний рівень. Вони є:

Метта, яке може бути переведене як любляча доброта, всеосяжна любов, доброзичливість, бессамостная загальна й безмежна любов. Метта вказує на якість розуму, яка має на меті досягнення щастя іншими. Прямими наслідками метта є: чеснота, воля від дратівливості й збудженості, мир усередині нас і у відносинах з навколишнім світом. Для цього слід розбудовувати метта до всіх живих істот, включаючи самих дрібних. Не слід плутати метта з почуттєвою й виборчою любов'ю, хоча метта й має багато загального з любов'ю матері до її єдиної дитини.

Каруна, що означає жаль. Властивістю каруна є бажання звільнити інших від страждання. У цьому змісті жаль є чимсь зовсім відмінним від жалості. Воно веде до великодушності й бажанню допомогти іншим словом і дією. Каруна відіграє важливу роль у Навчанні Будди, яке називається також Навчанням Мудрості й Жалю. Саме глибокий жаль Будди привів його до розв'язку роз'яснити Дхарму всім живим істотам. Любов і Жаль - це два наріжні камені практики Дхармы, тому Буддизм іноді називають релігією миру.

Мудита - це співчутлива радість, яку ми відчуваємо, побачивши або почувши про щастя й благополуччя інших, це радість успіху інших без відтінку заздрості. Через співчутливу радість ми розбудовуємо такі якості серця, як щастя й моральність.

Упеккха або равностность указує на спокійний, стійкий і стабільний стан розуму. Воно особливо проявляється при зіткненні з нещастям і невдачею. Деякі з незворушністю зустрічають будь-яку ситуацію з однаковою мужністю, без хвилювань і розпачу. Якщо вони довідаються про чиюсь невдачу, вони не випробовують ні жалі, ні радості. Спокійно й непредвзято вони ставляться однаково до всіх, у будь-якій ситуації. Регулярне міркування над діями (карма) і їх результатами (випака) руйнує упередженість і вибірковість, приводячи до усвідомлення того, що каждый сам є хазяїном і спадкоємцем своїх учинків. Таким чином, виникає розуміння того, що добре й що погано, що благотворно й що неблаготворно й, в остаточному підсумку, наші дії стануть контрольованими, ведучими до добра й далі до вищого ступеня звільняючої мудрості. Щоденна медитація з метою розвити ці Чотири Вищі Стани Розуму зробить їхніми звичними й у такий спосіб приведе до внутрішньої стабільності й рятуванню від перешкод і перешкод.